Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року
підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня
української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27
жовтня.
Колеги, учні! Вітаємо з Днем української писемності та мови. Мова
для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна
мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та
майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ
завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою.
Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися
зберегти та популяризувати рідну мову.
Традиційно до цього свята в Україні, та за її межами відбувається
багато заходів з популяризації української мови, серед яких і
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Щороку до його
написання долучається велика кількість українців, а також представників
інших націй, які, проявляючи солідарність з Україною, почали вивчати
мову Героїв.
За час свого існування українська пережила не менше пів тисячі
циркулярів та указів, постанов і ухвал, розпоряджень та наказів про
заборону. Але вона вистояла! І сьогодні, маючи безпрецендентну
підтримку за всі роки новітньої історії незалежності, пішла у свій
вирішальний контрнаступ. Кожен, говорячи українською, наближає
Перемогу!
Колектив педагогів і учнів беруть участь у радіо диктанті національної
єдності. Долучайся і ви.
А ЦЕ ЦІКАВО, А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ:
1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть
участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість
складає приблизно 5 млн. чоловік.
2. Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка.
Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч
слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість
на декілька сотень.
4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є:
білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).
5. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми.
Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча
слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
6. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона
посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за
красою лексики (після французької та перської).
7. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов,
кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.
8. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов,
іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
9. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі
гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова
“мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.
10. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.
Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
11. Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник
— «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».
12. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте
вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби
зі шкідниками).
13. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має
12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір,
кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. У
«Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279
синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!
14. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою,
датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен
течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть
автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем»
вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці
Гарварду.
15. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди»
Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником
нової української мови.
підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня
української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27
жовтня.
Колеги, учні! Вітаємо з Днем української писемності та мови. Мова
для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна
мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та
майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ
завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою.
Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися
зберегти та популяризувати рідну мову.
Традиційно до цього свята в Україні, та за її межами відбувається
багато заходів з популяризації української мови, серед яких і
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Щороку до його
написання долучається велика кількість українців, а також представників
інших націй, які, проявляючи солідарність з Україною, почали вивчати
мову Героїв.
За час свого існування українська пережила не менше пів тисячі
циркулярів та указів, постанов і ухвал, розпоряджень та наказів про
заборону. Але вона вистояла! І сьогодні, маючи безпрецендентну
підтримку за всі роки новітньої історії незалежності, пішла у свій
вирішальний контрнаступ. Кожен, говорячи українською, наближає
Перемогу!
Колектив педагогів і учнів беруть участь у радіо диктанті національної
єдності. Долучайся і ви.
А ЦЕ ЦІКАВО, А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ:
1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть
участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість
складає приблизно 5 млн. чоловік.
2. Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка.
Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч
слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість
на декілька сотень.
4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є:
білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).
5. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми.
Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча
слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
6. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона
посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за
красою лексики (після французької та перської).
7. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов,
кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.
8. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов,
іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
9. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі
гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова
“мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.
10. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.
Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
11. Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник
— «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».
12. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте
вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби
зі шкідниками).
13. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має
12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір,
кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. У
«Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279
синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!
14. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою,
датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен
течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть
автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем»
вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці
Гарварду.
15. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди»
Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником
нової української мови.