Сьогодні 40 днів, як перестало битися серце нашого керівника центру Гищука Василя Дмитровича. Сумно і боляче це усвідомити. Він був активним до останнього дня свого життя, не дивлячись на важку хворобу, працював зі своїм колективом і мріяв повернутися до рідної землі, до України. Підступна хвороба не позбавила Василя Дмитровича мрій про майбутнє рідного закладу освіти. А скільки зроблено з колективом за 24 роки керівництва: відкриті нові професії, побудовані 9 нових кабінетів та лабораторій з нуля, у закладі освіти повністю зроблені шиферні дахи над навчальним корпусом, майстернями, гуртожитком, придбана нова техніка для навчального господарства, організовано гаряче харчування для учнів, проведені ремонти у майстернях, навчальних кабінетах, придбані 9 інтерактивних комплексів для навчання. Біля навчального закладу росте молодий сад - цю ідею Василя Дмитровича підтримали і учні і колектив. Хвороба, війна не дозволили Василю Дмитровичу втілити всі ідеї. Василь Дмитрович пішов у засвіти, але залишив по собі добру пам'ять. Колектив висловлює щирі співчуття родині Василя Дмитровича.
Василь Дмитрович назавжди залишається в нашій пам'яті.